Секрет цієї страви полягає в тому, що коли інгредієнтів всього три, жоден з них не може бути посереднім. Кожен елемент відіграє свою життєво важливу роль у створенні балансу.

Редиска: перцева свіжість. Вона має бути молодою, соковитою і дзвінко хрустіти. Французи часто залишають невеликі зелені хвостики — це не лише зручно (за них можна тримати редиску), але й додає страві природної, дещо недбалої естетики.

Вершкове масло: м'яка основа. Це ваш головний інвестор у смак. Забудьте про звичайні спреди — тут потрібне якісне, жирне (бажано 82.5%) вершкове масло. Воно має бути кімнатної температури, щоб текстура нагадувала ніжний крем. Жирність масла бездоганно обволікає та пом'якшує землисту гостроту редиски.

Сіль: фінальний акцент. Дрібна кухонна сіль тут не спрацює. Потрібні кристали або пластівці морської солі (ідеально — fleur de sel). Вони не розчиняються миттєво, а залишаються на маслі, створюючи приємний хрускіт і вибухові солоні нотки, які підкреслюють солодкість вершків.